Синтезирован ряд производных ди- и тетрагидротиофендиоксида, и в модельных экспериментах изучены их антиоксидантные свойства по сравнению с эталонным антиоксидантом - ацетатом alpha-токоферола. Установлено, что наибольшей антиоксидантной активностью обладают соединения, содержащие наряду с сульфоланильной группой четвертичный атом азота. Описано получение неизвестных ранее солей триаминосульфолана и тридиметиламиносульфолана с янтарной кислотой и N-(3-пиперидиносульфоланил-4)N-метилпиперидиний монометилсульфата.

Проаналізовано сучасні уявлення щодо механізмів формування синдрому тривалого роздавлювання. Представлено існуючі на сьогодні теорії патогенезу даного екстремального стану. Обговорено роль мембранопошкоджувального чинника, порушень адаптаційних механізмів на етапі біотранспорту, а також іонного дисбалансу в патогенезі краш-синдрому, перш за все, в розвитку вторинної поліорганної недостатності.

Наведено дані літератури та власних досліджень щодо застосування ліпосомальних форм (ЛФ) лікарських препаратів у фармакотерапії захворювань різних органів і систем. Розглянуто досвід використання "порожніх" ліпосом і ЛФ лікарських засобів (ЛЗ) в офтальмології, у ході лікування захворювань серцево-судинної, дихальної систем і шлунково-кишкового тракту. Наведено перспективні напрямки застосування ЛФ ЛЗ в інших галузях медицини. Експериментально доведено виражену фармакотерапевтичну ефективність ліпофлавону (ліпосомальна форма кверцетину) в комбінації з ацелізином на моделі хронічної серцевої недостатності, що розвивається у випадку дилатаційної кардіоміопатії та реалізується відновлюванням антиоксидантно-прооксидантної рівноваги на тлі інтенсифікації енергосинтетичних процесів.

Рассмотрены основные теории патогенеза хронической сердечной недостаточности. Особое внимание уделено изучаемым в последние годы новым классам биологически активных веществ, которые принимают активное участие в формировании этой патологии, - натрийуретическим пептидам, эндотелину и системе цитокинов.

Досліджено патогенез і встановлено лімітуючі ланки гіпоксії замкнутого простору в мікрокліматі, що нагрівається, і на цій основі теоретичному та експериментальному обгрунтуванню ефективних шляхів її лікарської профілактики. Проведені комплексні дослідження показали, шо в основі патогенезу форми гіпоксичного синдрому лежить розповсюджена мембранопатія, яка обумовлена порушеннями окислювально-антиоксидантного гомеостазу на фоні прискорення метаболізму арахідонової кислоти. Центральне місце займають також порушення енергетичного гомеостазу та функціонування природних шляхів детоксикації організму. Проведено фармакологічне вивчення молекулярно-біохімічних механізмів антигіпоксичної дії біофлавоноїду кверцетину в комбінації з ацетилсаліциловою кислотою, представника групи блокаторів кальцієвих каналів - цинаризину, та похідного ксантину - пентоксіфіліну при гіпоксії замкнутого простору за умов мікроклімату, що нагрівається.

Висвітлено питання етіології, патогенезу, клінічного перебігу основних нозологічних одиниць. Наведено порівняльну характеристику лікарських засобів (ЛЗ) і фармакологічних груп, визначено їх місце в лікуванні різних нозологічних форм на підставі даних сучасних досліджень. Описано ЛЗ, зареєстровані в Україні. Викладено нові дані про основні симптоми та синдроми, методи діагностики та особливості медикаментозної терапії найбільш розповсюджених захворювань людини. Увагу приділено фармакотерапії нервових та психічних захворювань, органів дихання, туберкульозу, серцево-судинної системи, органів травлення, нирок і сечовивідних шляхів, сполучної тканини, алергійних станів, ендокринних органів та подагри, системи крові та злоякісних новоутворень, інфекційних, шкірних захворювань і захворювань, що передаються статевим шляхом, захворювань вуха, горла, носа та очних хвороб, а також фармакотерапії в акушерській та гінекологічній практиці, анестезіології, реаніматології, хірургії й стоматології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г294.3 + Р281.703

Рубрики:

Похідні хіноліну

Анельгезувальні, жарознижувальні та протизапальні засоби

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В модельных опытах на крысах с острой церебральной ишемией доказана выраженная антиоксидантная активность комбинации ацелизина и тиотриазолина - уменьшение образования и накопления первичных, промежуточных и конечных продуктов перекисного окисления липидов в различных структурах головного мозга.

Вивчено вплив ліпофлавону в комбінації з ацелізином на енергетичний гомеостаз у щурів з доксорубіциновою моделлю хронічної серцевої недостатності. Доведено енергозберігальну активність комбінації ліпофлавону з ацелізином, яка реалізується підвищенням ефективності окиснювального фосфорилювання. Для підтвердження наведеного положення проведено біохімічне дослідження рівня аденілових нуклеотидів з використанням розрахункових показників енергетичного гомеостазу.

Стресспротекторное действие порошка аронии черноплодной оценено по способности препарата влиять на работоспособность крыс, используя метод принудительного плавания до полного истощения с грузом, оценку тревожности и депрессивности с помощью теста "подвешивание за хвост". Максимальное стресспротекторное действие изучаемого препарата наблюдали у животных стрессоустойчивого типа реагирования на 10 сутки исследования, оно почти в 2,5 раза превышает отмеченный эффект у крыс стрессонеустойчивого типа на фоне гипокинетического стресса.

Проведено ретроспективний аналіз споживання антимікробних препаратів у багатопрофільному стаціонарі Республіки Таджикистан за 2011 - 2015 рр. Мета дослідження - вивчення динаміки споживання beta-лактамних антибіотиків у багатопрофільному стаціонарі Республіки Таджикистан. Стандартизовано АТС/DDD методологію. Оцінювали показники DDDs/100 ліжко-днів, загальну DDDs, % від загальної DDDs. Споживання beta-лактамних антибіотиків у багатопрофільному стаціонарі значно перевищує споживання препаратів інших класів. Лідерами щодо споживання є цефазолін і цефтриаксон. DDDs/100 ліжко-днів цефтриаксона з 2011 по 2015 рр. збільшилося в 3,5 разу, споживання цефазоліну залишилося на колишньому рівні. Споживання пеніцилінів: ампіциліну і амоксициліну не мало достовірних змін протягом 5 років. Одержані дані можуть бути використані для аналізу раціональності підходів до застосування антимікробних препаратів.

Відомості про споживання антимікробних препаратів у стаціонарах відображають виконання стандартів медичної допомоги, а також уяву медичних працівників про проблеми профілактики і лікування інфекційних захворювань. Мета роботи - комплексний аналіз матеріальних затрат і споживання АМП для системного застосування в багатопрофільному стаціонарі. Матеріали та методи - показано, що в лікувально-профілактичному закладі стаціонарного профілю за 5 років практично повністю змінилися підходи до стартової емпіричної антибактеріальної терапії захворювань, що вимагають застосування антимікробних препаратів. При цьому відзначається перехід на терапію цефалоспоринами (цефазолін і цефтриаксон) і втрата інтересу до антимікробних препаратів пеніцилінового ряду, а також відсутність інтересу до препаратів із групи фторхінолонів і макролідів. Проведений моніторинг споживання антибактеріальних препаратів у стаціонарі дозволяє прийняти стратегічні рішення щодо оптимізації антибіотикотерапії і приведення у відповідність кількості й асортименту застосовуваних антибіотиків із профілем підрозділів стаціонару. Комплексне проведення ABC- та DDD-аналізу дозволяє зіставити дані пріоритетності фінансових витрат і рівня споживання антимікробних препаратів, що дає можливість оптимізувати використання антибіотиків у багатопрофільному стаціонарі. Висновки: результати аналізу є обгрунтуванням для перерозподілу фінансових витрат у групі антибактеріальних засобів із поліпшенням асортименту, а також дозволяють оптимізувати використання антибіотиків у підрозділах стаціонару і на основі отриманих даних розробити й упровадити в практику складання формулярів антибактеріальних препаратів для окремих відділень з урахуванням принципів доказової медицини та результатів інфекційного моніторингу.